Синдром п’яткового болю. Плантарний фасціїт та п’яткова шпора. Суть, причини та способи лікування.

«Перший крок до зцілення — зрозуміти причину проблеми»

Бенджамін Франклін

Плантарний фасціїт – це дегенеративно-запальний процес на рівні підошовної (плантарної) фасції, який супроводжується характерним больовим синдромом. Підошовна фасція є щільним сполучнотканинним тяжом, який розташовується по нижній (підошовної) поверхні стопи від кістки п’яти до основ («подушечок») всіх п’яти пальців стопи. Головною функцією підошеної фасції є утримання поздовжнього склепіння стопи, а тому його розпластування є частою причиною виникнення характерних гострих хворобливих відчуттів у кістці п’яти.

Щоб зрозуміти та пояснити симптоми запалення підошовної фасції, крім анатомії важливо зрозуміти і функцію даної анатомічної освіти. Вся справа в тому, що головне завдання стопи в цілому не лише опора, а й амортизація, балансування та рефлексогенність. За великим рахунком кожен наш крок – це удар стопи об тверду поверхню Землі. А з курсу фізики ми пам’ятаємо, що будь-який удар супроводжується виникненням ударної хвилі, яка несприятливо впливає на живі тканини, ушкоджуючи їх. Тривала мікротравматизація підошовної фасції призводить до її запалення та дегенерації, частіше біля місця прикріплення до кістки п’яти, що обумовлено найбільшим механічним навантаженням у порівнянні з переднім і середнім відділами стопи.

«Стопи – це шедевр інженерної справи та витвір мистецтва»

Леонардо Да Вінчі

Як сказано вище, одним із головних завдань стопи є амортизація під час ходьби. І саме тому стопа побудована з утворенням склепінь (арок), які працюють як ресори в автомобілі і перешкоджають утворенню ударної хвилі, яка може пошкоджувати не тільки стопу, але і всі структури, що спираються на неї, аж до тазового кільця і хребетного стовпа. Усього таких арок 3: дві поздовжніх (за зовнішнім і більш виражена за внутрішнім краєм стопи) і одна поперечна. Зниження висоти склепінь називається розпластуванням або, у народі, плоскостопістю. Детальніше плоскостопість в цілому, і її різновиди описані на нашому сайті в розділі статті. Знижені по висоті склепіння не можуть забезпечувати свою функцію і при кожному кроці виникає ударна хвиля, яка викликає ушкодження, у тому числі підошовного апоневрозу, що призводить до запальної реакції, яку ми суб’єктивно відчуваємо як біль, печіння, дискомфорт, ранкові болі та інші скарги.

Підошвенний апоневроз, проходячи поздовжньо по підошовній поверхні всієї стопи від п’яткової області до пальців, відіграє найбільшу роль у стабільності та роботі поздовжнього склепіння стопи, особливо внутрішнього – основного та найбільш вираженого порівняно з іншими. Існує ряд гіпотез, чому виникає запалення (фасціїт) та дегенеративні зміни (фасциоз) у ділянці підошовної фасції. На мою думку, кожна з них цілком логічна і має право на існування, тому, найімовірніше, причини потрібно визначати індивідуально і не може бути однієї універсальної теорії, що пояснює всі випадки. Особливий інтерес становлять пацієнти, які пройшли тривалі курси медикаментозного лікування (іноді і хірургічного) і не отримали результату. А річ у тім, що іноді плантарний фасциїт може мати функціональну природу, тобто виникати в разі порушення функції та розтяжності м’язів стопи й гомілки, частіше м’язів литки. У західній літературі подібна ситуація називається «tight calve», що дослівно перекладається як «щільний литковий м’яз». У вітчизняній літературі опис подібного захворювання я не знайшов, хоча часто корекція цієї проблеми дозволяє повністю прибрати больовий синдром. При порушенні розтяжності м’язів литки відбувається так, що стопа, яка у певну фазу кроку має бути ригідною, такою не є і тому все навантаження припадає розтяг підошвенного апоневрозу, який у нормі не призначений для подібної ситуації. Ні ліки, ні хірургічне втручання ніяк не вплинуть на таку, можна сказати механічну ситуацію і більш доцільною тут буде низка вправ спрямованих на регуляцію тонусу м’язів гомілки. Одна з основних вправ буде показана далі – «у пункті лікування».

Причинами виникнення плантарного фасціїту та шпори п’яти можуть бути:

1. Хронічна мікротравматизація сухожилля шляхом фізичних навантажень за рахунок поздовжнього розтягування або вертикального стиснення.
2. Порушення на рівні м’язів гомілки та стопи (наприклад, синдром «щільного» литкового м’яза «tight calve syndrome»)
3. Неякісне взуття, що призводить до перенапруження підошовного апоневроза внаслідок жорсткості підошви, низької висоти або відсутності підборів тощо.
4. Розпластаність стопи, що веде до перенапруги підошовної фасції.
5. Гостра травма фасції.
6. Надмірна вага.
7. Судинні захворювання, що призводять до хронічної ішемії.
8. Цукровий діабет.
9. Первинна тенопатія – дезорганізація тканини сухожилля, причина якої не може бути встановлена та можливо пов’язана з генетичною обумовленістю.
10. Ревматичні захворювання.
11. Наслідки переломів кісток стопи зі зміщенням фрагментів.

Зв’язок плантарного фасціїту та шпори п’яти. Чи все так просто, як ми звикли думати?

Традиційною є така думка: “За тривалого перебігу та відсутності лікувальних заходів, хронічне запалення підошовної фасції призводить до того, що в місці прикріплення до п’яткової кістки відбувається осифікація підошовного апоневрозу, що рентгенологічно проявляється у вигляді кісткового “шипа” (остеофіта), найпопулярнішою назвою якого є “п’яткова шпора”. Шпорою утворення назване тому, що дуже нагадує своїм зовнішнім виглядом характерні шпори на лапах у багатьох птахів. Але є й інша науково обґрунтована думка, яка засвідчила, що в масиві людей, у яких виявлено рентгенологічно п’яткову шпору, больовий синдром присутній лише в 5-10%, а в решти шпора є, а скарг немає, що підтверджує точку зору про те, що п’яткова шпора часто є варіантом норми і не має зв’язку з патологією. Тому важливо розуміти, що відсутність або присутність п’яткової шпори на рентген-знімку не є діагностичним критерієм плантарного фасциїту, бо рентгенографія показує тільки кісткові утворення, а відповідно, визначити за нею наявність запалення м’якотканинної підошовної фасції здебільшого не представляється можливим. І тепер важливо розібратися з методами діагностики.

Діагностика плантарного фасціїту та п’яткової шпори.

Як і будь-який діагностичний процес у травматології-ортопедії загалом, так і визначення синдрому п’яткового болю зокрема, починається з огляду пацієнта. За великим рахунком, провести первинну диференціальну діагностику і запідозрити плантарний фасциїт можна вже з того, як пацієнт зайшов до кабінету, за першими скаргами та під час огляду і пальпації. А допоміжні методи використовуються для підтвердження діагнозу і встановлення ступеня процесу. До головних інструментальних методів належить клінічний огляд ортопедом, рентгенографія та ультразвукове дослідження (УЗД).

Слід не забувати про диференціальну діагностику, тобто про захворювання, які можуть супроводжуватися больовим синдромом у області п’яти. Найчастішими з них є:

1. Проблеми з попереково-крижовим відділом хребта – у таких випадках може мати місце оніміння п’яткової ділянки, стріляючі болі, болі вздовж нижньої кінцівки, в пахвиці.
2. Неврити (запалення нерва та його оболонки), наприклад неврит сідничного нерва.
3. «Діабетична стопа» – патологічні зміни структур стопи внаслідок хронічного підвищення рівня глюкози крові.

Якщо мова йде про плантарний фасціт, то ми переходимо до головного етапу – до ЛІКУВАННЯ.

Лікування може включати різні методи, про кожний з них я напишу нижче. Їхні комбінації різноманітні і підбираються персонально, тому що кожен пацієнт індивідуальний. Стаття має ознайомлювальний характері і не рекомендована для використання у формі самолікування. Говорити про схему лікування можна лише за результатами очного огляду ортопеда.

1. Протизапальна терапія із застосуванням нестероїдних протизапальних засобів коротким курсом.

• Ортопедичні устілки, краще індивідуальні, які не дозволять підошовній фасції перерозтягуватися і встановлять стопу в правильне положення.

• Силіконові підп’ятники, потрібні не всім і не завжди. Рішення про їх доцільність приймає лікар. Доступні за посиланням: https://orto-sfera.prom.ua/p1128243600-podpyatochiki silikonovye.html

• Бандаж-ортез Страсбургский носок. Це ефективний засіб, який допомагає позбавитися одного з головних симптомів – ранкових болів, коли пацієнт прокидається і йому «боляче зробити перші кроки» і «потрібно розходитися».  Бандаж потрібно одягати на ніч. Середній курс застосування – 30 днів. Придбати бандаж можна за посиланням: https://orto-sfera.prom.ua/p1070960220-bandazh-ortez-pyatochnaya.html

Доведено, що в нічний час стопа розслабляється і відбувається її невелике підошовне згинання. У результаті підошовна фасція розслабляється і зморщується. Під час перших кроків вранці, з огляду на наявність запального процесу фасції, вони супроводжуються мікронадривами фасції, що зумовлює характерний симптом – ранкові стартові болі, коли пацієнт відчуває болі під час перших кроків і йому треба “розходитися”. Бандаж утримує фасцію в натягу всю ніч, що сприяє зняттю запалення і попереджає стартові болі.

• Фізіотерапія. Зокрема можна сказати про ударно-хвильову терапію, як про «золотий» стандарт консервативного лікування шпори п’яти. Також добре себе показують такі процедури як лазеротерапія, ультразвукова терапія.
• Лікувальна фізкультура. Зокрема хотілося б виділити вправу з відео нижче. Часто у своїй практиці я стикаюся з неефективністю базового лікування, і ця вправа часто рятувала пацієнтів і дозволяла досягти результатів. Ця вправа також є добрим засобом профілактики загострень у період ремісії.

• Блокада з глюкокортикостероїдами (ГКС). Цей метод досить поширений і має високу ефективність, але, на жаль, є й інший бік медалі. Гормональні блокади часто добре знімають біль, але сам по собі препарат має деструктивний вплив і може спричиняти локальний асептичний некроз, що може погіршити картину і погіршити прогноз перебігу захворювання. Тому цей метод у своїй практиці я застосовую тільки у випадках безвиході та неефективності консервативного лікування.
• Введення в область запалення підошовного апоневрозу PRP (збагачена тромбоцитами плазма) або препаратів гіалуронової кислоти.
• Хірургічне лікування. Застосовується лише у разі неефективності консервативного (нехірургічного) лікування. У нашій клініці ми проводимо сучасну малоінвазивну ендоскопічну операцію без великих розрізів, а лише через два проколи маленьких проколів. Анімаційну схему операції наведено нижче на відео. Вже в день операції пацієнт може наступати на ногу. Часто це втручання проводиться під місцевою анестезією.

Переваги малоінвазивного хірургічного лікування:

– операція одного дня: ми сьогодні зробили – Ви сьогодні вдома

– відсутність розрізів – лише два проколи

– навантаження з першого дня після операції

– показовий результат у перші тижні після операції

– місцева анестезія

Записатися на прийом можна за телефоном 066 007 00 27 або залишивши заявку нижче: